Мені все одно, як ти жила раніше!
Головне, щоб зі мною жила ти не гірше!
Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням!
Головне, щоб я став коханням останнім!

Кожен день пролітає стрілою.
Кожен день, коли ти поруч зі мною.
Тож я тебе прошу, я тебе молю –
Лишайся зі мною, бо я тебе люблю!
Нехай нас із тобою турбують плітками –
Не стануть плітки муром між нами!
Те минуле – твоє, а для мене – відсутнє.
Мене цікавить теперішнє і майбутнє!

    Мені все одно, як ти жила раніше!
    Головне, щоб зі мною жила ти не гірше!
    Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням!
    Головне, щоб я став коханням останнім!

Ти була – яка була, тепер ти – інакша!
Трошки мудріша, трошки старша.
Тепер ти не та, тепер ти не там,
І я тепер тебе нікому не віддам!
Нехай твоє життя було не біле, не пухнасте,
Але моя зелена жаба склеїла ласти,
Не сидить в мені, не тисне на груди...
Мене турбує тільки те, що є, і те, що буде…

    Мені все одно, як ти жила раніше!
    Головне, щоб зі мною жила ти не гірше!
    Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням!
        Головне, щоб я став коханням останнім!

Пролетять роки – ми їх цікаво проживемо,
Дуже непогано і зовсім недаремно.
Оминемо лиха, невдачі, розлуки.
В нас виростуть діти, потім – онуки.
Перед смертю скажемо – життя було прекрасним.
І добре, що вдалося це зрозуміти вчасно…
А зараз ми зупинимо всі рожеві мрії.
Ми згадали про дітей – переходимо до дії…

    Мені все одно, як ти жила раніше!
    Головне, щоб зі мною жила ти не гірше!
    Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням!
        Головне, щоб я став коханням останнім!