Ми з тобою зустрілися на проспекті,
На якому гуляли окремо.
Очі твої – такі відверті –
Сказали мені, що я дивлюся даремно.
Але поглядів я не розумію,
Мені потрібно усе казати словами.
Я вже маю свою маленьку мрію,
Яку мушу здійснити, а то буде погано…

    Ти подобаєшся мені,
    Але я не знаю, як тебе звати…
    Перед тим, як сказати “ні”,
    Дай себе поцілувати!...

Я йшов за тобою, ти ззаду – розкішна!
Так само розкішна, як і спереду!
Ти озиралась – і тобі було смішно.
А я йшов за тобою, як пастух по череду.
Тобі завжди зі мною було би цікаво –
Я хлопець веселий, трохи дивакуватий.
Та, як з’ясувалось, ти вже когось мала.
Тільки це був не хлопець, а дядько багатий…

    Ти подобаєшся мені,
    Але я не знаю, як тебе звати…
    Перед тим, як сказати “ні”,
    Дай себе поцілувати!...

Били мене його охоронці…
Били жорстоко, збирались вбивати…
Я їх зупинив, я сказав їм – хлопці!
Дайте в руки гітару – я буду співати…

    Ти подобаєшся мені,
    Але я не знаю, як тебе звати…
    Перед тим, як сказати “ні”,
    Дай себе поцілувати!...